1. Прислівник (adverbium). Особливості утворення. Ступені порівняння прислівників
2. Прийменник (Praepositio). Найуживаніші
прийменники
Прислівник — це незмінна самостійна частина мови, що
виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як?
У
латинській мові існує дві категорії прислівників:
непохідні
(дехто з латиністів їх називає «самостійні»): semper (завжди), saepe (часто);
fere (майже);
похідні,
що утворилися від прикметників: cito (швидко); longe (довго): fortiter
(сміливо).
Прислівники
від прикметників II відміни утворюються додаванням до основи Gen. sing.
закінчення –е або -о:
Табл. 1. Утворення
прислівників від прикметників ІІ відміни |
Від
прикметників III відміни прислівники утворюються додаванням до основи
закінчення -iter або просто -еr (якщо основа закінчується на -nt):
celer
(швидкий) celeriter (швидко)
gravis
(тяжкий) graviter (тяжко)
brevis
(короткий) breviter (коротко)
felix
(щасливий) feliciter (щасливо)
sapiens
(розумний) sapienter (розумно)
constans
(постійний) constanter (постійно)
Ступені порівняння прислівників
Прислівник
в латинській мові має три ступені порівняння:
Gradus
positīvus ‒ звичайний ступінь.
Gradus
comparatīvus ‒ вищий ступінь.
Gradus
superlatīvus ‒ найвищий ступінь
Вищим
ступенем прислівника є вищий ступінь середнього роду відповідного прикметника.
Наприклад:
|
Найвищий
ступінь прислівників утворюють від основи найвищого ступеня прикметників за
допомогою закінчення –е: facillĭmus найлегший
facillĭme найлегше
bene
добре melius краще optimē найкраще
multum
багато plus більше plūrĭmum найбільше
parum
мало minus менше minĭmē найменше
ВІДЕОФІЛЬМ "ЛАТИНСЬКА МОВА. СУПЛЕТИВНІ ФОРМИ СТУПЕНІВ ПОРІВНЯННЯ ПРИСЛІВНИКІВ"
|
Прийме́нник
— службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників,
займенників і числівників виражає відношення між словами у реченні. Прийменники
не мають самостійного лексичного значення, тому членами речення не виступають.
Стосуючись іменників, числівників, займенників, вони входять до складу
другорядних членів речення.
de –
з, про, по;
pro –
попереду, перед, за, замість; sine – без;
cum –
з;
e (ex)
– із, з;
prae –
перед, через.
ad –
до, біля, для; ante – перед, до; apud – в, біля, при;
contra
– проти, напроти; extra – ззовні, поза, за; infra – нижче, під, після; intra –
всередині, протягом; inter – між;
ob –
перед, внаслідок; praeter – мимо, крім; per – через, крізь; post – після,
позаду;
trans
– через, за, по той бік; supra – вище, над.
Два
прийменники causa, gratia – заради, для, із-за, через керують ґенетивом і
вживаються постпозитивно.
Є ще
рідковживаний прийменник ergō для, заради, через: pietātis ergō через повагу.
Цей прийменник також уживають постпозитивно.
Питання
для самоконтролю
1. Скільки і які є граматичні категорії прислівників?
2. Скільки і які є ступені порівняння прислівників? 3
. Як вживаються прийменники в латинській мові?
4. Які найуживаніші прийменники з аблятивом?
5. Які найуживаніші прийменники з акузативом?
6.
Які найуживаніші прийменники з генетивом?
7.
Які найуживаніші прийменники акузативом і аблятивом?
Немає коментарів:
Дописати коментар